Газета "Алубіка"

Більше року триває конфлікт між алупкінським міським головою Валерієм Андиком і редактором локальної незалежної газети "Алубіка" Рагімом Гумбатовим. В результаті - видання позбавили акредитації у міській раді, його затравили перевірками різних контролюючих і фіскальних органів, відмовляють в оренді приміщення, де розташована редакція.

Тижневик "Антена"

19 травня 2000 року в офісі газети відключили електроенергію - як вважають "антенівці", за прямою вказівкою мера міста. Відключили під час роботи з інтернет-сторінкою тижневика внаслідок чого "полетіли" архіви і оригінальний шаблон сайту. Збитки 30 тисяч гривень. Напередодні були "наїзди" з боку податкової інспекції, фальшиве число тижневика з антисемітськими закликами, вибухівка, закладена біля офісу.

Газета "Бахчисарайский вестник"

Просто тут голова районної держадміністрації Володимир Циганський і голова районної ради Федір Кожевников дружно відмовили редактору незалежної газети Людмилі Щекун в акредитації. Аргументація просто смішна, мовляв, при райдержадміністрації і райраді акредитовані журналісти комунальної газети "Слава труду", які всебічно й повно висвітлюють роботу органів державної влади і місцевого самоврядування, а тому потреби в акредитації ще одного видання - немає.

Відмовили бахчисарайські можновладці в акредитації пані Щекун і після звернень Комітету з моніторингу свободи преси в Криму, Кримської асоціації вільних журналістів і Кримського Центру незалежних політичних дослідників і журналістів та після втручання голови Республіканського комітету з інформації АРК Михайла Рогожина. Причому пан Циганський у своєму листі-відповіді цілком серйозно порадив оскаржити такі його дії Президенту України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, чи у суді.

Газета "Вечірні Вісті"

Популярна опозиційна газета. Неодноразово зазнавала утисків. Причиною цього редакція газети вважає гострі статті, які не до вподоби владі. З січня 2002 р. не вийшло кілька чисел газети через "наїзди" ДПІ.

Газета "Вечірній Київ"

Посадові особи за допомогою судів роблять спроби фінансово знищити необґрунтованими позовами про відшкодування так званих моральних збитків за статті, які викривали їх неблаговидну діяльність.

Газета "Вечерняя Горловка"

О 3-40 в редакції газети стався вибух. Як сповістив заступник редактора газети Олег Васильєв, посилаючись на данні попереднього слідства, причиною вибуху стала граната марки РГД, яка була кинута у вікно кабінету головного редактора. Серйозних травм у співробітників нема. Зруйновані повністю кабінети головного редактора і його заступника, вибиті всі вікна в будівлі. На момент вибуху в редакції знаходилися сторож і бухгалтер. Вибухом пошкоджені меблі, оргтехніка. По факту події порушено кримінальну справу. Міліцією розглядалися всі версії, як політичні, так і економічні. Останнім часом в газеті було опубліковано ряд матеріалів щодо злочинних угрупувань міста.

Газета "Всеукраинские ведомости"

Була закрита.

Телекомпанія "Горизонт" (м. Первомайськ, Харківської обл.),

Переслідування журналістів телекомпанії які викрили факти корупції та зловживань серед посадових осіб міста і оприлюднили їх.

Телекомпанія "Експрес-інформ"

Робота журналістів над підготовкою чергового випуску політичних новин в ефір було перервано озброєними людьми, які увірвалися в приміщення. Назвавши себе співробітниками столичного УБОПу, вони наказали звільнити приміщення. При цьому ніяких документів, які підтвердили б їх право на таку вимогу, надати не змогли. "Гості" заборонили співробітникам користуватись телефонами, розбили телекамеру, порвали піджак одному з співробітників телекомпанії. Паралізувавши роботу телекомпанії на 2,5 години, вони пішли, не пояснивши мети свого візиту. В приміщенні, куди вломилися убопівці працюють кілька осіб, які балотувалися кандидатами в депутати парламенту від блоку "Наша Україна".

Газета "ХХІ век" Луганщини та корпункт телекомпанії "1+1"

Було обкрадено редакцію (викрадено те, що вміщувало інформацію: комп’ютери, диски).

Іншим разом типографія в Луганську відмовилася друкувати випуск популярної газети після того, як її редактор Юрій Юров відмовився вилучити з першої сторінки фотографію кандидата Євгена Марчука і кілька статей з критикою адміністрації Президента Кучми. "ХХІ век" був змушений відкласти друк на один день - в іншому випадку, коли та сама типографія заявила про технічні проблеми з друкарським пресом. Після виборів газета повернулася до свого нормального графіку виходу.

Кременчуцький тижневик "Інформаційний бюлетень"

Газета має виразну націонал-демократичну орієнтацію. Була на межі закриття через те, що жодна друкарня, побоюючись репресивних дій влади не береться друкувати наклад. Свого часу була розгромлена редакція. За півроку - неодноразові спроби в адміністративному порядку заборонити її вихід. Згодом було розгромлене приміщення газети.

Радіостанція "Континент"

Одна з останніх передвиборних PR-акцій влади - "наїзд" на улюблену й шановану всіма киянами радіостанцію "Континент", що працює в діапазоні 100,9 FM. Музичні й інформаційні передачі радіостанції вирізняються з-поміж безлічі інших своєю високою професійністю й інтелігентністю. Інформаційна політика радіостанції виважена, толерантна. Ефір надається різним за поглядами й політичними уподобаннями представникам громадських інституцій, депутатам, державним діячам. Крім власних програм на частотах "Континенту" звучать передачі "Голосу Америки", ВВС, Німецької хвилі.

Непорозуміння з владою почалися з 1999 року, коли під час президентської кампанії в ефірі радіо "Континент" з'явився відомий журналіст Георгій Гонгадзе зі своєю яскравою авторською передачею (загинув за нез'ясованих обставин у вересні 2000 р.). Потім керівництву радіостанції погрожували, були судові санкці, відкликання ліцензії на мовлення, психологічний тиск на працівників. Були й брутальні погрози "вигнати з приміщення", "захопити приміщення", "перерубати кабелі". Також застосовувались сумнозвісні, ще радянського штибу, "глушилки". Сьогодні "Континент, фактично, не може нормально працювати.

Газета "Кремінь"

Редактор і колектив газети оголосили голодування в знак протесту проти рішення арбітражного суду Полтавської області, який наклав арешт на рахунки редакції. Дії судових виконавців збіглися з кампанією мера Кременчука, який пригадав газеті давню критику.

Опозиційна щотижнева газета "Кривой Рог вечерний"

Українські податкові чиновники піддали "Кривой Рог вечерний" низці суворих перевірок, очевидно, у відповідь на підтримку газетою Олександра Мороза, політичного суперника Президента Леоніда Кучми. Переслідування "Кривого Рога вечернего" почалося після того, як влада обвинуватила помічника Олександра Мороза Сергія Іванченка в організації гранатного замаху на суперницю-кандидата в президенти Наталю Вітренко у сусідньому місті. Влада використала цей замах як привід, щоб примусити газету замовчати за її зв'язки з Іванченком.

В ніч після гранатного замаху міліція обшукала приміщення редакції газети "Кривой Рог вечерний" і затримала одного з редакторів, Інну Чирченко. Чирченко відпустили після 17 годин допиту про стосунки газети з Морозом та Іванченком.

15 жовтня працівники міської типографії у Кривому Розі сказали редакторам "Кривого Рога вечернего", що вони розірвали свій контракт про друк газети. ("Кривой Рог вечерний" також підтримував Мороза в президенських перегонах). Працівники стверджували, що діяли на вимогу компанії "Аскон", якій належить газета. Редактори "Кривого Рога вечернего" вважають, що їхній видавець міг дати таке розпорядження тільки під тиском того, як податковці провели низку суворих перевірок газети, в той час, коли міліція обшукала редакційні приміщення і допитувала одного з їхніх редакторів впродовж кількох годин.

Типографія погодилася відновити друкування "Кривого Рога вечернего" на початку грудня через кілька тижнів після закінчення президенських виборів 14 листопада. Однак вибіркові податкові та пожежні перевірки налякали більшість рекламодавців і спонсорів тижневика, які й перестали підтримувати його. Наприкінці року газета не відновила публікацію і шукала нової фінансової підтримки.

Газета "Незалежність"

Колектив газети повідомив про закриття видання. До втрати "Незалежності" приклали руку колишній редактор газети Володимир Кулеба й Олександр Волков.

Киівський журнал "Подтекст"

Розгромлене приміщення

Газета "Політика".

Була закрита.

Газета "Правда України"

Випуск газети було призупинено на невизначений час розпорядженням міністра інформації України Зиновія Кулика 28 січня 1998 року. Суд відмовився слухати справу по позову газети, в зв’язку з тим, що газету ліквідовано.

Газета "Ракурс", Луганськ

Під час виборчої компанії газета підтримувла О. Мороза.

Донецька компанія, яка зазвичай друкує "Ракурс", заявила, що вона має технічні проблеми. Микола Северін, редактор газети, спробував звернутися до іншої типографії, яка видавала "Наше завтра". Але він дізнався, що податкові інспектори нещодавно закрили цю типографію, заблокувавши видання обох газет. "Ракурсу" вдалося надрукувати свій наступний номер наступного тижня, після чого одна невизначена особа викупила всі примірники, що продавалися вроздріб. Після виборів тижневик виходить регулярно.

Незаконне переслідування колективу редакції. Органи ДПА в м. Києві розпочали безпрецедентний тиск з метою економічного знищення наймасовішої (660 тис. Передплатників) в Україні газети, яка є опозиційною до корумпованої виконавчої влади і виступає з гострою, але об'єктивною критикою Президента України Л.Кучми та його найближчого оточення. Податківцями були незаконно заарештовані рахунки газети, папір і навіть порушена кримінальна справа за надуманими мотивами. Все робилося, щоб припинити вихід газети. Редакція газети змушена була друкувати свою газету навіть за рахунок паперу інших газет. Все це дає підстави вважати, що податковою адміністрацією виконується політичне замовлення "сильних світу цього" знищити опозиційне, незалежне видання.

Газета "Свобода"

В березні 2002 р. вночі біля села Піщане в Черкаській обл. невідомі співробітники міліції затримали водія, який перевозив у Київ наклад газети і знищили його. У знищеному накладі газети за 26.03.02. провідним матеріалом був запит народних депутатів Г. Омельченка, А. Єрмака і В. Шишкіна до першого заступника Генпрокурора з приводу самого Генерального прокурора, надрукований під загальною назвою "Потебенько поймали на получении взятки от Волкова". Після того як "Свобода" надрукувала другий наклад газети, увечері типографію оточили міліцейські машини, наклад був заарештований і вивезений у невідомому напрямку.

За день до знищення накладу газети у 217-м в окрузі невідомі розповсюдили по поштових скриньках фальшиву газету з логотипом "Свободи".

Канал СТБ

Податкові чиновники заморозили банківські рахунки СТБ, незалежної мережі, що охоплює 80% телеглядачів України, та звинуватили її в тому, що вона вчасно не подала звіти про податки. Ці дії були останніми з серії офіційних нападів на СТБ у 1999 році та мали за мету стримувати висвітлення державної корупції та суперників Президента Леоніда Кучми на президентських виборах 31 жовтня. 8 червня, наприклад, уряд висунув звинувачення у "технічних порушеннях", щоб виправдати наказ СТБ припинити супутникові трансляції своїх філій по всій країні. Справжнім мотивом була очевидно розплата за серію журналістських розслідувань СТБ про корупцію на вищому рівні. СТБ проігнорувало наказ та продовжувало трансляцію після висловлення протесту, який отримав широку національну та міжнародну підтримку.

Юристи СТБ заявили, що багато з тих документів, які вимагали податкові інспектори, були вже конфісковані Державним комітетом телебачення та радіомовлення, який теж займався розслідуванням діяльності СТБ. Саме тому для СТБ було фізично неможливим дотриматися вимог податкових інспекторів.

Через замороження банківських рахунків СТБ було змушено припинити виробництво програм новин про український парламент - платформу кількох суперників Кучми. Без доступу до обігового капіталу станція була змушена звільнити деяких або всіх із своїх 3 тисяч співробітників. І якщо б СТБ не змогло заплатити за послуги трансляції у вересні, станцію було б взагалі викинуто з ефіру.

Канал СТБ подав позов проти Державної податкової адміністрації та Державного комітету з надання частот, стверджуючи, що ці дві установи брали участь у зкоординованому переслідуванні з метою вилучення станції з бізнесу.

КЗЖ висловлював протест проти переслідування СТБ в листі Президентові Кучмі від 23 вересня. В середині жовтня адміністрація Кучми примусила директора СТБ Володимира Сівковича звільнитися з посади та продати свої акції в мережі іншим співвласникам. Під тиском влади власники СТБ замінили Сівковича помічником президента Сергієм Куцим.

В обмін на це державні установи завершили свою кампанію проти СТБ, яке незабаром забрало свій позов. Кілька журналістів СТБ звільнилися на знак протесту, стверджуючи, що Куций почав цензурувати програми станції.

Газета "Українська газета"

Посадові особи за допомогою судів роблять спроби фінансово знищити необґрунтованими позовами про відшкодування так званих моральних збитків за статті, які викривали їх неблаговидну діяльність.

Чорноморський ТБ

Найбільший приватний канал в регіоні. Укрчастотнагляд наказав державному Кримському телерадіоцентру (КТРЦ) припинити трансляції .Наказ також стосувався трьох інших Кримських телестанцій в Симферополі, Джанкої та Керчі. Укрчастотнагляд стверджував, що станціїї працюють без належних ліцензій, оскільки КТРЦ розподілив частоти в Криму без ухвалення київських інстанцій. Однак, в той час, коли ці чотири приватні канали були закриті, державні регіональні та місцеві станції продовжували трансляції згідно з подібними ліцензіями. Час появи такого наказу Укрчастотнагляду був також сумнівним, оскільки до цього Чорноморське ТБ транслювало щоденні новини та телепрограми згідно з цією ліцензією протягом 8 років.

У листі Президентові Леоніду Кучмі від 6 серпня КЗЖ висловив протест проти цього як політично мотивованої акції, яка мала за мету стримання незалежних телерадіомовних ЗМІ напередодні президентських виборів. Попередні спроби кримських чиновників припинити трансляції цієї станції напередодні загальнонаціональних парламентських виборів у березні 1998 року провалилися лише після протесту громадських і міжнародних груп.

Врешті-решт КТРЦ піддався міжнародному тиску та дозволив станціям відновити трансляції. ТРК "Керч" стало траслюватися знову 10 вересня, тоді як ИТВ у Симферополі та "Экран ТВ" в Джанкої повернулися в ефір 14 жовтня.

Чорноморському ТБ не дозволяли транслюватися до 11 жовтня, це після першого раунду президентських виборів.

Газета "Чєрноморская заря"

У лютому 2000-го року припинила своє існування одна з найстаріших районних газет

Криму "Чєрноморская заря". Три роки тривав конфлікт між журналістами і чиновниками з Чорноморського району. Останні перемогли. Редактор "Чєрноморской зарі" Ірина Хроль під тиском місцевої влади виїхала за межі Криму. Попри протести громадськості, їй не вдалося захистити районних журналістів.