Народився року 1889 в с. Малих Канівцях Чорнобаївського району на шевченківщині. Син селянина. Учився спочатку в сільській, а потім у міській повітовій школі. Року 1906 вступив, як стипендіат, до Колегії П. Галагана, де вчився протягом чотирьох років. Закінчивши Колегію, подався на історично філологічний факультет Київського університету, який закінчив року 1915.

Бувши студентом, чотири роки працював у "Семинарии русской филологии" академіка Перетца, де зачитав три реферати (див. "Семинарий русской филологии". К., 1912, стор. 31). Року 1913 був відряджений за кордон для наукової праці в бібліотеках Загреба, Београда та Будапешта. Наслідком цього була моя робота "Razgovor ugodni" Kacica-Miosica", за яку історично-філологічний факультет Київського університету нагородив мене золотою медаллю.

Року 915 я був залишений при Університеті, щоб готуватися до професорського звання. Бувши професорським степендіатом, працював у Петрограді під керівництвом академіка шахматова та професора Бодуена де Куртене. Повернувшися року 1917 на Україну, читав лекції з української літератури на учительських курсах у Кам'янці-Подільському, Ольгополі та Гайсині. Року 1918 мене обрано на кафедру слов'янознавства при Кам'янець-Подільському університеті, де я пробув аж до 1923 р. Протягом п'ятьох років я там зачитав такі курси: історія польської мови та літератури, історія чеської мови та літератури, стародавня слов'янська мова, слов'янознавство, історія української мови тощо. Року 1920, коли при Кам'янець-Подільському ІНО була відкрита науково-дослідча катедра історії та економіки Поділля, я брав участь у роботі цієї катедри, керуючи секцією мови та літератури.

Бажаючи інтенсивніше працювати на науковому полі, я переїхав року 1923 до Києва. Протягом п'ятьох років я працюю тут при науково-дослідчій катедрі мовознавства, керую й семінаром польської та чеської мови й літератури. Року 1924-25 я працював у Комісії для складання словника живої української мови (див. передмову до другого тому "Російсько-українського словника").

Поруч з науковою працею я проваджу тепер і педагогічну: читаю курс українознавства в КСП, де маю посаду нештатного професора першої групи.

Протягом останнього десятиріччя не раз брав участь у громадській праці: року 1922-23 був за голову місцевкому при Кам'янець-подільському ІНО; тоді ж працював у профспілці "Робос" як представник кам'янець-подільських вишів; останніми часами прочитав чимало лекцій з історії української та білоруської літератури в місцевкомах ВУАН, КМІ, КСП, Дому учених, у військовій школі ім. Каменєва та на вчительських з'їздах (з доручення СНР); цього року брав участь у літературній комісії при Домі учених, виступаючи з доповідями літературного характеру. Мiсце народження зазначено за адмiнiстративно-територiальним подiлом на 1929 р. Шевченкiвщиною в той час називали Черкащину. Докладну дату й мiсце свого народження за дореволюцiйним адмiнiстративно-територiальним устроєм М.О. Драй-Хмара подав в iншiй автобiографiї (орiєнтовно 1921 р.): "Народився на Полтавщинi в с. Малих Канiвцях Золотонiського повiту 28 вересня року 1889". 1 М.О. Драй-Хмара закiнчив навчання в Колегiї 1910 р. 1 Схвальну рецензiю на цю працю дав в "Унiвеситетских известиях" за 1914 р. проф. О.М. Лук'яненко, у якого М.О. Драй-Хмара спецiалiзувався "в обсягу слов'янознавства". Однак через евакуацiю Київського унiверситету пiсля початку першої свiтової вiйни до Саратова праця лишилася не видрукуваною.